Він втік з казарми університету з одним мішком за плечима, щоб піти захищати Україну. У 2014 році відправився до зони АТО, де провів останні 8 років. Останнє, що Віталій написав своїй дружині «Будь сильною, щоб не сталося».
Відтепер вона буде сильною за них обох. Чернігівець Віталій Трухан, а серед своїх «Біцуха» був старшим сержантом у батальйоні спецпризначення «Азов». У 2014 році він перед однією з вечірніх перевірок в казармі зібрав речі у мішок з-під борошна і втік. Тоді він був 19-річним студентом Харківського національного університету цивільного захисту населення. До навчання він так і не повернувся. Віталій поїхав воювати за Україну.
«Свій вибір він зробив ще у 2014 році, я можу описати це тільки рядками з пісні: «юний хлопчина, сердце гаряче, не міг просто мовчати. Поки всі навкруги грабували країну, ти пішов за свободу стояти. За свободу дітей його ще ненароджених за мирне майбутнє…»,- розповідає його дружина Марина Боднар.
У перший день повномасштабного вторгнення росії в Україну Марина отримала від Віталія повідомлення. Він був у Маріуполі.
«Зараз не час бути слабкою, потрібно брати себе у руки. Зараз ми повинні показати, що нас не зламати. Що на нас розраховує уся країна».
Вони майже щодня були на зв’язку. Писали один одному повідомлення, Віталій надсилав дружині фотографії, а коли була можливість виходив з нею на зв’язок. До блокади Маріуполя він надіслав повідомлення.
«Цього ніколи не станеться, я обов’язково повернуся, я не можу померти».
Чернігівець Віталій Трухан загинув в бою за Маріуполь. Йому було 27 років. В нього залишилась дружина, і двоє маленьких синів. Старшому Матвію у квітні виповниться 2 роки, а молодшому Гені лише 5 місяців.
«Це був важкий бій за Маріуполь. Ворог втратив 12 одиниць техніки, було багато вбито російських військових. Це був його не перший бій при захисті Маріуполя, але, на жаль, останній»,- розповів його друг Олександр Тарнавський.
За рік вони родиною планували переїхати жити до Чернігова і побудувати будинок, де разом з Мариною Боднар хотіли виховувати двох синів.
«Для нього це гордість, як і для кожного, хто служить,загинути у війні, про це він мені сам казав і не один раз. Щоб я не плакала, а пишалася їм, але це повідомлення… «Цього ніколи не станеться, я обов’язково повернуся, я не можу померти».
В пам’яті друзів він залишиться відкритим, щирим бійцем за незалежність своєї країни.
«Від нього йшла така енергетика, це було щось неймовірне. Віталік був відкритим і простим хлопцем. Досі не вірю, що його більше немає»,- розповів його шкільний друг Павло Пінхусович.
Останнє повідомлення від чоловіка Марина отримала 12 березня, де він пообіцяв наступного дня вийти на зв’язок. Але більше не вийшов.
«Він був людина-легенда. Його у полку знали всі. Молоді бійці, які приходили у полк «Азов», проходили через Віталіка. Він їх всьому навчав і виховував. Тисячі людей і всі знали, хто такий «Біцуха». Це велика втрата для нас всіх»,- сказав Олександр Тарнавський.
Віталій Трухан навчався у 15 ліцеї та ЗОШ №35 у Чернігові.
12 березня у бою за Маріуполь Віталій Трухан загинув. У дружини назавжди залишилось його останні слова з повідомлення «Будь сильною, щоб не сталося». У Чернігові після війни його друзі ініціюють перейменування однієї з вулиць на його честь.
Суспільне
Головне фото:Суспільне Чернігів
Сайт Will live існує завдяки Вашій фінансовій підтримці. Дякуємо за допомогу! Mono 4441 1111 5159 9705
