ВАДИМ КРИЩЕНКО: ПОЕТ, ЩО ПОРОДЖУЄ МУЗИКУ

1 квітня легендарному українському поетові-пісняру Вадиму Крищенку виповнилося 85 років! Це чоловік, для котрого весна – не пора року, а стан душі, бо його творчість пронизана любов’ю, і всі слова ллються, як пісня. Далеко не кожен поет має звання народного артиста – у Вадима Крищенко воно є! 27 вересня у столичному Палаці мистецтв «Україна» відбудеться ювілейний творчий вечір автора. Наше інтерв’ю з Вадимом Дмитровичем відбулося незадовго до його ювілею.

— Ви написали величезну кількість віршів і на своїй сторінці в Facebook майже щодня додаєте щось нове. Чи легко вам говорити прозою?

— (Сміється). Я ще й пишу прозу. До цього я підійшов вже маючи великий запас поетичних творів, видав до цього близько 50 книжок. І в останню книжку, яка вийшла цього року  – «Те, що на серце лягло» — додав ще прозові твори. Взагалі я журналіст, у мене було багато статей, рецензій, завжди відгукувався на ювілеї моїх близьких друзів. Я писав статті і коли ми довго товаришували з такою для мене великою людиною, як народний артист України Дмитро Михайлович Гнатюк, писав і про Героя України Бориса Олійника, і про інших друзів. І мені здавалося, що свій поетичний дар я можу перенести і на прозу. Десь років 5-6 тому я почав трішечки писати прозові твори, вийшло кілька новел, першу з котрих я опублікував у газеті «Культура життя», далі – в «Літературній Україні». Багато хто мені подзвонів і казав, що моя проза дуже поетична, і що треба продовжувати писати. Далі в журналі «Дніпро» я опублікував оповідання «Коханка». І один відомий письменник мені сказав, що прочитав це оповідання, яке зайняло усього сім-вісім сторінок, але у нього враження, ніби прочитав великий роман. Мене це надихнуло.

— Так тепер Ви не тільки поет-пісняр, але ще й прозаїк!

— Я в житті зустрічався з багатьма цікавими людьми – композиторами, виконавцями. Думаю, що те, що я знаю, мабуть, не знає ніхто. І в мене з’явилися невеликі згадки-оповідання, в які я додав факти з життя, що зробило їх дуже цікавими. Наприклад, пишучи про Дмитра Михайловича Гнатюка, я згадав про його дружбу з незабутнім актором Миколою Федоровичем Яковченком. Якось зустрічає його Яковченко і запитує: «Дімо, скажи мені, а що таке мистецтво?» Він каже: «Мистецтво – це талант, помножений на працю». Той йому: «Ні! Ти знаєш, як комар ходить по-маленькому? А це – ще тонше діло!» Ми часто їздили з Дмитром Михайловичем по Черкащині та інших областях, особливо в останній період, коли йому вже було за 80, я радію, що він був учасником багатьох моїх авторських концертів. Він завжди виступав останнім, виконував кілька пісень. І у нас був такий знак: коли він закінчував співати, а мені треба було виходити на сцену, він стукав правою ногою (сміється).

— Ваші концерти практично завжди проходять з аншлагами. Як Вам це вдається?

— В мене нема ні державної підтримки, ні деяких спонсорів багатих, є люди, які купляють квитки та за ці гроші відбудеться цей концерт. Але і в 2015, і в 2017, і в 2019 в мене були аншлаги у Палаці «Україна». Мабуть у такому віці як 85 років навряд чи хто зможе зібрати повний зал місткістю майже на 4 тисячі місць, це все-таки показник, і це дуже приємно. В свої часи на моїх концертах були президенти, були дуже добрі вітання. Пам’ятаю, в мене було велике пісенне-духовне дійство «10 Господніх заповідей», воно чотири рази відбувалося в Палаці «Україна» та було резонансним. І ось дзвонить мені заступник міністра культури та й каже: «Я вчора був на вашому дійстві, хочете, скажу своє враження?» Я подумав, що він скаже, що було не канонічно, щось не так. А він зробив паузу і сказав: «Це потрясіння!»

— Які ще факти, пов’язані з Вашою творчістю, для Вас є особливо зворушливими, цінними?

— Слова з моїх пісень вибиті на могилах двох знакових співаків: народного артиста України Івана Мацялко – цитата з «Дві зорі» та народної артистки Раїси Кириченко — цитата з «Бабине літо». Мої пісні виконували і українські співаки, і російські: Софія Ротару, Олександр Сєров, Олександр Морозов та інші, але всі виконували українською мовою, бо я не написав ні однієї пісні російською. І я намагаюся робити так, щоб у моїх піснях люди відчули поезію.

— Чи було таке, що композитор написав музику на Ваші вірші, а вона Вам не сподобалася?

(Сміється). Багато було таких, серед них навіть відомі композитори. Колись мені Ігор Шамо — композитор, якій написав «Як тебе не любити, Києве мій!» — казав: «Вадиме, не треба сто пісень, які звучать один раз. Треба одна пісня, яка звучить сто разів». І у мене є багато десятків пісень, які вже живуть 30, 40 років. Найбільш відома — «Наливаймо, браття, кришталеві чаші», яку в своєму фільмі «Вогнем і мечем» використав Єжі Гоффман, і яка вже ввійшла в світовий кінематограф. Але, на жаль, ми як автори там не були вказані, тому що вони думали, що це народна пісня.

— Розкажіть про майбутній концерт.

—  Хочу сказати, що я завжди мав потребу молодим виконавцям давати руку. І зараз на сцену вийдуть декілька дуже цікавих молодих виконавців, крім того, що там Павло Зібров, Іво Бобул, Оксана Білозір та інші наші естрадні зірки. Вийдуть ще артисти, які вносять новий дух, наприклад, Михайло Брунський, який є автором рок-опери і багатьох пісень. В нього небувале виконання. Він прийшов до мене 18-річним хлопчиком, я його підняв, підтримав. Так само і Дмитро Андрієць, який вже Заслужений артист, але це — новий подих української пісні. Ще буде квітка з Прикарпаття Світлана Весна, буде гурт «Будьмо» з Івано-Франківська. Молоді виконавці привозять щось нове, нове аранжування. Кажуть, що коли старіють поети і композитори, старіють і виконавці. Я намагаюся зробити так, щоб моя пісня не старіла. І хочу почитати вам свій короткий вірш:

В моє вікно поглянув вечір

І тихо мовив: «Як ти там?»

«Додумую вірші старечі,

Щоб передать їх пізнім снам».

Всміхнувся вечір, щоб утішить,

Сказав, повільно догора:

«Людина, котра пише вірші,

Не може зватися «стара»!»

— Ось це точно!

— Я радий, що на концерті буде майстер художнього слова Анатолій Паламаренко. Буде хор ім. Г. Верьовки у повному складі, який заспіває три мої пісні. Цей колектив збирає повні зали за кордоном. Будуть і знакові пісні, і буде багато прем’єр. Приходьте, буде цікаво.

Наталія КРЯЖ

P.S. Концерт був перенесений з 26 квітня на 27 вересня, тому всі квитки, придбані на 26 квітня, дійсні