Давид приїхав в Україну у 2014 році. Професійний солдат, він не зміг всидіти вдома, коли росія напала на нашу державу. Сьогодні він пишається тим, що є громадянином України і бійцем полку «Азов».
Чоловік народився в Тбілісі. Служив за контрактом в елітному підрозділі «Командос» грузинської армії, особовий склад якого проходив підготовку за курсом американських «зелених беретів» за стандартами НАТО. Тоді ж дістав і свій позивний – «Скорпіон». Як жартували співслужбовці, Давид, так само як і цей павукоподібний, має надзвичайні навички адаптації і може годинами чатувати, допоки не дочекається ворога, аби знищити його.
Коли розпочалась російсько-грузинська війна 2008 року, «Скорпіон» вже не служив в армії. Чекав на повістку, проте збройне протистояння швидко скінчилося. З початком російсько-української війни у 2014 році зрозумів, що необхідно діяти, адже «русскому миру» потрібно протистояти зі зброєю в руках.
– Я добре пам’ятаю те, що творили росіяни в Грузії у 1990 роках, як вони чинили геноцид проти грузинського народу. Усе, що ці орки творили в абхазьких містах, де вони масово розстрілювали, ґвалтували дітей, жінок, людей похилого віку, відрізали голови місцевих жителів та навіть грали цими головами в футбол, сьогодні вони повторюють в Україні. Будь-який тимчасовий договір про перемир’я вони використовують для посилення власних сил і знову нападають. Тож цих нелюдей треба карати.
Рішення вирушити в Україну Давид прийняв одразу. Чоловік був щиро вдячний українцям, які захищали цілісність Грузії під час абхазько-грузинської війни у 1993 році, зокрема воїнам підрозділу «Арго» УНА-УНСО. Не забуває він і про подвиг українських військових льотчиків, які евакуювали грузинських біженців у горах Сванетії під час завершення цієї війни.
– Я неймовірно вдячний українцям за захист моєї Грузії і вважаю, що маю борг перед українським народом. Сьогодні я буду захищати до кінця свою другу Батьківщину і стоятиму за неї до кінця. Я вірю у вільний український народ, це люди, які люблять свободу і в жодному разі не стануть на коліна. Зараз усі мають знати, що українці – вільні люди й ніхто не може нас підкорити.
Одразу по приїзду в Україну «Скорпіон» вступив в батальйон «Азов», який брав участь в обороні Маріуполя. Як розвідник із побратимами виконував завдання на всій території Донбасу.
– Скажу відверто, «азовці» здивували мене героїзмом, мужністю й стійкістю. Молоді хлопці безмежно вмотивовані на захист рідної землі та спрямовані на бойову роботу. Вони без остраху дивляться смерті в очі. Коли зараз запитують, чому «Азов» такий сильний, так це було в хлопців від початку створення підрозділу: туди добровільно приходили люди, готові вмерти за державу.
Довелось послужити «Скорпіону» і в Збройних Силах України – був снайпером в окремій артилерійській бригаді імені гетьмана Данила Апостола.
– Я весь час намагаюсь вивчати щось нове. Комбриг запропонував піти на курс снайперів, я погодився. Навчання було важким, не всі змогли його завершити. У мене вийшло, до того ж маю відповідний характер: стриманий, неемоційний, терплячий, витривалий. Прямо, як скорпіон. Снайпер має бути там, де його ніхто не очікує зустріти. І мені дуже подобалось відчувати, що ворог нервував, насторожувався, боявся, коли розумів, що починає працювати снайпер.
Завдяки тернопільським хлопцям Давид вивчив українську мову. Хоч постійно розмовляти йому ще важко, проте чудово її розуміє і говорить без акценту. А ще побратими в бригаді називали його щирим українцем і справжнім «грузинобандерівцем».
У 2019 році «Скорпіон» перевівся назад до «Азову» на посаду снайпера взводу, допомагав інструкторам готувати новобранців. Згодом закінчив сержантські курси та отримав звання майстер-сержанта.
Масоване вторгнення російських військ 24 лютого воїн зустрів на одній із баз полку під Маріуполем. Як каже Давид, перший удар ворога призначався саме для них, адже ракета впала неподалік. Вочевидь, росіяни трохи сплутали координати. Українські військові встигли звідти вийти і вирушили на визначені позиції в місті.
– У Маріуполі відбувався справжній геноцид українського народу. Росіяни з танків прямим наведенням стріляли в житлові будинки, знаючи, що там перебувають цивільні мешканці, люди горіли живцем. Ці орки, наче зомбовані, все людське для них чуже. Їх нічого не зупиняло. Світу ще доведеться дізнатись про жахи скоєних росіянами у Маріуполі злочинів та масштаби трагедії. Але, на жаль, ніхто ніколи вже не дізнається точної кількості простих мирних містян, які там загинули.
Наприкінці березня «Скорпіон» був поранений під час вуличного бою. У позицію, яку займав воїн, влучив танк. Чоловіка швидко евакуювали побратими, доправили на «Азовсталь». Там військові медики ампутували йому ногу. З заводу бійця евакуювали вертольотом.
– Осколок влучив в ту саму ногу, у яку я дістав поранення ще в Широкиному у 2015-му. Тепер друзі жартують, кажуть, що тоді було попередження. А ще побратими вигадали мені новий позивний – говорять, що я «Капітан Барбосса» із «Піратів Карибського моря», мають купити мені ще капелюх та мавпочку. Я їм вдячний за підтримку. А ще неймовірно вдячний українським військовим пілотам, які нас евакуювали. Вони справжні Герої і робили дійсно неможливе. Як і захисники «Азовсталі», які до останнього виконували бойове завдання з оборони Маріуполя.
Нині Давид проходить реабілітацію. Планує, після отримання протеза, продовжувати військову службу. Також чекає на приїзд до України сина, який вважає батька справжнім героєм та пишається ним.
АрміяInform
