Ганна Курцановська | СВОЇ.CITY
Старший сержант Богдан Гришкевич загинув у колонії в Оленівці на окупованій Донеччині, коли в ніч на 29 липня 2022 року росіяни влаштували теракт у одному з бараків, де тримали українських військовополонених. Йому було 29 років. “Космос” рятував життя своїх побратимів на “Азовсталі”, а 17 травня 2022 разом з іншими вийшов із заводу і потрапив у ворожий полон. З Богданом Гришкевичем попрощалися 13 листопада 2022.
Свої спільно з платформою Меморіал зібрали історії десяти українських захисників, які загинули в Оленівці. Вони мужньо захищали країну, кожен мав мрії та майбутнє. Але тепер герої живуть лише у спогадах близьких.
Дізнатись імена загиблих у Оленівці захисників можна на сайті спецпроєкту за цим посиланням.
Богдан Гришкевич з Київщини — народився у Броварах. У перший клас пішов до Ніжинської школи, згодом з батьками переїхав до Чернігова. Після школи Богдан повернувся до Ніжина, вивчився у місцевому медичному училищі на фельдшера. Деякий час працював за спеціальністю у Ніжинській міській лікарні — розповіла цивільна дружина Юлія.
У вільний час Богдан цікавився військовою справою. А ще займався спортом — дзюдо та панкратіоном. І навіть став кандидатом у майстри спорту з дзюдо. Ще захоплювався фотографією та полюванням. Головним скарбом медика була колекція моделей іграшкових автомобілів.
“Мій коханий “Космос” завжди мріяв рятувати життя, тому він закінчив медичний коледж і планував стати військовим хірургом. У 2014 році Богдан не міг залишатися осторонь подій, які відбувалися у країні й пішов служити до лав добровольчого батальйону “Азов”, який згодом став військовою частиною 3057 НГУ”.
Богдан брав участь у боях за Широкине, Павлопіль, Мар’їнку, Лебединське, Красногорівку та інші населені пункти на Донеччині. Після активної фази він займався громадською діяльністю, зокрема проводив військові вишколи, був інструктором з медицини у таборі “Північний корпус”, у “Цивільний корпус “Азов” та “Національні дружини” у 2018-2020 роках. Потім знову повернувся до медчастини “Азову”, яка дислокувалася в Урзуфі.
З перших днів повномасштабної війни Богдан обороняв Маріуполь від російських окупантів та рятував своїх побратимів на “Азовсталі”
“17 травня за наказом командира покинув завод з надією на подальший обмін. Свої 29 років він зустрів у полоні, а через кілька тижнів стався теракт”.
Рідні дізналися про смерть Богдана з оприлюдненого списку загиблих. “Космоса” кремували в Києві 13 листопада 2022 року. Без люблячого батька залишилася 3-річна донька. Соломія постійно згадує татка і дуже хоче обійняти перед сном, та цього більше ніколи не буде.
“Бойовий медик, люблячий батько, син та чоловік. Богдан — мужній воїн, гордість та приклад. Під час боїв за Маріуполь пережив втрату двох своїх найближчих товаришів. Він до останнього рятував життя побратимів. Його вчинки і його життя залишили слід не лише в історії України, а й у житті багатьох людей”.
СВОЇ.CITY
