ТРЕМБИТЫ, КОНИ И ПРОВОКАЦИЯ ОТ ОКСАНЫ КАРАВАНСКОЙ

В пятый раз в рамках фестиваля Leopolis Jazz Fest в живописном месте Львова — Митрополичьих Садах Андрея Шептицкого – прошел показ Haute Couture от известного украинского дизайнера Оксаны Караванской. Что примечательно, показы Караванской поспособствовали началу реставрации этой знаменитой культурной достопримечательности – сюда вернулись аристократизм и изысканность ландшафтного дизайна.

Роскошное историческое место, потрясающие наряды, колоритная музыка. И угощение для гостей – аппетитные национальные блюда. Уникальность, эстетика, культура и любовь! Отдельно хочется сказать о музыке: до и после показа звучали красивые украинские песни в исполнении участницы «Голоса Країни», бандуристки и певицы Марины Круть, а саундтрек модной истории создал художественный руководитель вокальной формации «Пиккардийская Терция» Владимир Якимец, а также шестеро гуцулов-трембитарей. На моделях, демонстрирующих коллекцию, были тонкие украшения грузинского бренда аксессуаров ручной работы BOO Jewellery.

Каждый образ – особенный. В каждом платье использованы несколько разных по структуре и составу тканей, много вышивки, аппликации (особенно тронули грациозные и затейливые изображения коней), кружев, неожиданных вставок. Обширная цветовая гамма. Легкая, прозрачная и богатая украинская коллекция! По признанию дизайнера, ее идея родилась именно в  Садах. Одним из вдохновений стали графические работы львовского художника Юрия Коха.  Мы попросили Оксану Караванскую рассказать подробнее о представленной коллекции.

— Ваша колекція була натхненна Митрополичіми Садами. Як це було?

— Тут дуже гарна енергетика, я стояла, дивилася на Святоюрську гору і уявляла собі, як було би круто, коли б зіграли трембіти! Ось ми і привезли трембіти. Мене завжди захоплювали глибинність та містичність гір. Тому у цій колекції поєдналися старовинна гуцульська музика і сучасна графіка, новітні технології і авторські орнаменти, а містика гір об’єднала український одяг із грузинськими прикрасами.

— Чим Ви керувалися при виборі тканин?

— Половину тканин я зробила сама. Повишивала і спеціально поплісирувала і погофрувала, вигадала свої особисті технології.

— Який склад тканин?

— Дуже різний. Люблю поєднувати речі, які між собою не поєднуються. Наприклад, пластик з натуральним шовком.

— Що символізує вишивка?

— П’ять років тому я створила проект, який назвала «Вишиванка третього тисячоліття». І я розумію, що зараз символістика вже не настільки потрібна у вишивці, як колись було традиційно. Я просто роблю красиву вишивку – таку, яка подобається мені та моїм клієнтам. Не закладаю символів, бо це треба дуже глибинно копати; я легше, напевно, до цього ставлюся.

— Ви багаторазово використовували зображення коней.

— Так. Тому що є трохи гуцулів. Гуцули, коники, гори – така асоціація.

— Строката гамма передає Ваш різний настрій?

— Так. Я дуже рідко таке роблю, тому що з кольорами завжди дуже обережна,  а ось у цьому році захотілося в цьому самому місті такої яскравості.

— У Вас дуже багато прозорих нарядів. Це провокація?

— Провокація. Жінка завжди має бути провокуючою.

— Скільки часу витрачається на одну сукню?

— Дуже по-різному. Наприклад, в мене була така ситуація, що я тільки закінчила останні моделі, а вже точно знала, що робити наступного разу. А деколи буває, що сидиш,сидиш і не знаєш, не знаєш. А потім береш чистий аркуш і олівець і працюєш. І все воно приходить.

— Скільки коштує сукня з Вашої колекції?

— Від 20 тисяч гривень і до безмежності.

— Де ще буде такий показ?

— Я взагалі дуже давно перестала робити такі покази як колись, з тижнів моди вийшла років сім чи вісім тому. І роблю тепер покази тут. Наступного року буде обов’язково. А половина цієї колекції вже вигуляна в Каннах на червоній доріжці.

Наталья КРЯЖ,
Алиса ТИТОВА,

Фото: Степан ЛУТЧИН, Александр ШАМОВ.

Оперативная полиграфия на Оболони