Віолетта Карлащук, Дар’я Кінша | Суспільне
Четвертий тиждень поспіль родичі полонених захисників Маріуполя приходять до будівлі Офісу президента з вимогою визволити бійців з російського полону. Щодня з плакатами в руках “Де Азов?”, “Поверніть моїй дитині тата” виходять шестеро жінок і троє дітей.
Про це повідомляє кореспондентка Суспільного.
Серед учасниць акції — Ярослава Іванцова. Її чоловік і двоє зятів нині в російському полоні. З нею на акцію виходять доньки з дітьми, а також троє жінок, які евакуювалися з Маріуполя і їхні рідні полонені бійці полку “Азов”.
Ярослава Іванцова розповідає, що із Маріуполя родиною виїхали до Кіровоградської області ще за тиждень до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, оскільки в Донецькій області суттєво загострилася ситуація.
Востаннє з чоловіком Миколою жінка спілкувалася тоді, коли він виходив з Азовсталі в полон до росіян. Він тоді заспокоював дружину, що все буде добре, тому що є домовленість про обмін. Відтоді зв’язку з чоловіком вже не було, каже Ярослава.
“З чоловіком зв’язку не було, але мені повідомили 27 липня про те, що мого чоловіка перевели, але куди його перевели, не знали. І коли 29 липня стався той теракт, я не знала взагалі, що з моїм чоловіком. Але за неофіційними даними, я дізналася, що його кудись перевезли. Насправді, я не знаю, чи був він в тому бараці, чи не був, але його немає в списках загиблих і немає в списках поранених”, — розповіла Ярослава Іванцова.
Також, за її словами, невідомим залишається місце перебування двох зятів — Олексія і Дмитра.
“Зять Олексій є в списках поранених після Оленівки, ми його знайшли в російських новинах на телебаченні, він знаходився в донецькій лікарні Петровського району. І потім теж з російських новин ми дізналися, що його теж кудись відвозять. Підлікували після поранення і, ми так припускаємо, що знову на Оленівку”, — каже жінка.
Вона зустрічалася з радником голови Офісу президента Михайлом Подоляком, утім відповіді на питання, коли відбудеться обмін полонених, так і не отримала.
“Нам три місяці затикали роти, казали сидіти тихо, нічого не робити. Тепер, я це думаю, що ми даремно сиділи тихо. Треба було з самого початку наполягати на тому, щоб хлопців обмінювали, бо виходили вони за особливими домовленостями, за наказом президента, вони не самі здалися в полон. Мені чоловік, коли виходив із Азовсталі він також зателефонував, він також сказав. що все буде добре, що все домовлено, і їх мали повернути на протязі 3 місяців. Четвертий місяць, але хлопців наших ще немає. Я взагалі не уявляю, що зараз з ними. І те, що зараз холодно і вони без одежі, без всього. І взагалі, якщо ви обіцяли повернути наших хлопців, то, будь ласка, поверніть”, — сказала Ярослава Іванцова.
За її словами, продовжуватимуть виходити до будівлі Офісу президента щодня, поки не звільнять усіх полонених захисників Азовсталі.
Суспільне
Головне фото: Дар’я Кінша / Суспільне
