Головна Азовсталь

Пішов добровольцем на “нуль”: військовий, який боронив Маріуполь, розповів про бої у центрі міста

Вікторія Андрєєва | УП.Життя

Гвардієць “Цербер” служив кулеметником у Маріуполі. Спершу перебував на “Азовсталі”, але потім його відрядили до “Азова”, а потім – на “нуль” у центрі міста.

Військовий отримав поранення, коли росіяни влучили у старий будинок. Через 3 доби його евакуювали гелікоптером у Дніпро.

Історію бійця розповіли у Національній гвардії України.Цербер служив ще до повномасштабного вторгнення. До звільнення у запас лишалось 30 днів.

“Прокинулися по тривозі, але спочатку не повірили, що все це дійсно може відбувалося. За два дні ми були вже на “Азовсталі” – останньому форпості. Але потім нас відрядили до “Азова”.

Ми підвозили снаряди артилерії. Через півтора-два тижні боєкомплект закінчився, і я пішов добровольцем на “нуль”: моя перша позиція була у центрі Маріуполя за Драмтеатром”, – розповідає кулеметник.

Він пригадує, настільки сильно росіяни обстрілювали місто: ударів Маріуполь зазнавав з неба, моря та суші у режимі нон-стоп.

Загарбники не рахували свої втрати, прагнули за будь-яку ціну потрапити у місто.

“Були не тільки лобові атаки, намагалися брати в кільце, заходили вночі. Через щільну забудову стрілецькі контакти були на відстані 10-20 метрів. Було дуже багато російської авіації, артилерії”, – розповідає “Цербер”.

Він пояснює: спершу росіяни застосовували артилерію, потім виводили танки, за ними – БТР, які відстрілювали усі боєкомплекти. А вже за ними йшла роспіхота.

Важкі бої за Маріуполь. Фортеця “Азовсталь”

“Я бачив мобілізованих з “ДНР” і “ЛНР”. Двічі бачив чеченців, які просто підганяли мобілізованих, щоб вони йшли вперед. Мобілізовані, були одягнуті дуже легко, і дуже просто екіпіровані. Три “магазини” та один в автоматі. Каски з Другої Світової війни й білі пов’язки. Хтось, взагалі, у всьому цивільному”, – ділиться спогадами нацгвардієць.

Блокада міста давалася взнаки: харчі та вода стали страшним дефіцитом, і діставати їх ставало все небезпечніше.

Попри те, що гвардійці отримували сухпаї та аптечки, часто втрачали їх під завали та при пожежах. Під час одного з влучань росіян “Цербер” потрапив під завали і дивом вижив.

“Поранення отримав 28 березня у Приморському районі. Танк пролетів дуже швидко перехрестя, пішов на розворот і відпрацював по будівлі, де ми були. Це була стара будівля ДОСААФ [укр. ДТСААФ], ми були на третьому поверсі.

Хлопці відразу відреагували, мене витягли з під завалами. За пів години мене вивезли, але я постійно втрачав свідомість. Півтори доби пробув на “Азовсталі”, – розповідає військовий.

Він згадує цей період лише фрагментами. Каже, що опівночі прийшов начмед з “Азова” та знеболив його. Нацгвардійця накрили теплими ковдрами.

31 березня “Цербера” евакуювали з заводу на світанку.

“Ми летіли наскільки низько, що ніби торкалися землі. Коли ми вже прилетіли, приїхало дуже багато “швидких”. Я не знав, де я. Але там була дуже добра тітонька, її звали Надія, здається. Вона спитала чи знаю я номер телефону рідних, я маму набрав, просто сказав: “Алло, мамо! Привіт я живий! І вона якось відразу зрозуміла, що я в Дніпрі”, – каже він.

Наразі військовий вже відновив втрачене здоров’я і несе службу у бригаді “Азов”.

УП.Життя

Джерело

Сайт Will live існує завдяки Вашій фінансовій підтримці. Дякуємо за допомогу! Mono 4441 1111 5159 9705

попередня статтяГромада на Тернопільщині зібрала мільйон гривень для бригади НГУ «Азов»
наступна статтяЖінкам не місце в полоні: Асоціація родин захисників «Азовсталі» запускає кампанію на підтримку полонених захисниць Маріуполя