Вже пів року українські родини чекають вдома на повернення воїнів-захисників «Азовсталі» з російського полону. В першу чергу чекають батьки, дружини, наречені, діти. Чекає вся країна!
До Міжнародного дня сина матері захисників «Азовсталі» показали, якою сталевою буває материнська любов. Якою незламною та співстрадальною. Якою непохитною та водночас легкозаймистою. Якою стійкою є їхня броня із віри й сподівання. Яким хитким і нестерпним є той час, коли не можеш почути рідний голос сина.
Щоразу розсипаючись додолу і встаючи заново, вони збирають всю свою волю в кулак, бо знають, бо вірять, що дочекаються. Бо в цей самий час їхні мужні сини роблять точно так само. Точно так само хочуть вижити та повернутися додому.
Разом з матерями наших воїнів ми всі чекаємо на повернення кожного захисника «Азовсталі»!
ENG: Dedicated to the unbreakable warriors and brave sons of Ukraine!
Half a year of captivity…
Half a year of uncertainty…
We have not forgotten! We remember! We are waiting for them all to return!
The mothers of Azovstal defenders remind us that above two thousand of Mariupol defenders are still held captive by russians. In the enemy’s slaughterhouse, under inhuman conditions, without enough food or water, warm clothes, or any medical treatment. They are still longing for liberation.
Асоціація родин захисників «Азовсталі»
Ідея та реалізація: Анна Коваль.
Камера та монтаж: Вадим Маринчук, Андріан Білецький, Святослав Сорока.
Автори віршів: К. Кулініч, Галина Калина, Б. Олійник, Г. Я. Британ, Л. Яцура.
Читають Матері воїнів-захисників «Азовсталі»: Надія, Дана, Марія, Алла, Наталя, Марія, Ірина.
Голос за кадром: Вікторія.
Над англомовним перекладом працювали: Олена Білецька та Богдан Фіняк.
Вдячність: Клуб активного дозвілля KAVA та фотостудія Fabrik.
