300 метрів смугастої ганчірки розтягнули на пр. Нахімов по дорозі на площу Воїнів визволителів. Справжнє свято, чого там. Особливо на фоні канонади з Азовсталі.
UPD: з місця повідомляють, що для пронесення простирадла привезли людей / волонтерів з Новоазовська та Донецька. Переважно росіяни. Вибірково залучили людей похилого віку з Маріуполя. Ажіотажу і радощі на вулиці по ходу колони особливо не помічено. Людей заманюють на площу через обіцянки польової кухні та додаткових наборів їжі. Справжнє бляха свято
11:18
Путлерюгенс на місці. Вічний вогонь з самої Москви – на місці. Окупанти на місці. Колаборанти на місці. Єдине кого немає – маріупольців.
Щось якось зі святом пішло не так.
Тому, що Маріуполь – це Україна, а не московія!
13:58
Апофеоз блювотного рефлексу.
Як не огидно – варто звернути увагу на “толпу народу”. Окрім завезених “волонтерів єдиноросів” та представників окупаційної влади – майже нікого. Російські бомби дуже показово пояснили маріупольцям, наскільки все однозначно.
у підсумку побєдобесія можна ще раз сказати – х#й їм, а не Маріуполь
16:03
Хода окупантів.
Ще декілька ракурсів, які прекрасно демонструють, що окрім самих окупантів та колаборантів до ходи маріупольців долучилось приблизно нуль.
Так завжди трапляється, коли ти несеш “освобождение от фашизма” разом з авіабомбами. Та звільняєш одразу від демократії, звичного укладу, майна, заробітку і житла….
Андрющенко Time
