ІНТРИГУЮЧА «ВІДПЛАТА» ДЛЯ ОЛЕКСАНДРА ПІСКУНОВА

Дуже скоро на телеканалі 2+2 відбудеться довгоочікувана прем’єра чотирьохсерійного детективу «Відплата», в центрі якого протистояння успішного, безпринципного адвоката Волкова та його колишнього клієнта, підсудного Павлова. Останнього зіграв молодий актор Олександр Піскунов, вже відомий глядачам за фільмами «Кіборги», «Межа», «Крути». Вперше про нову роль у серіалі «Відплата», а також знаковий проект і жертви, на які доводилось йти заради акторства, Піскунов розповів в інтерв’ю для «TV-Парка».

ДЕТЕКТИВ З ІНТРИГОЮ

— Олександре, кого Ви граєте у новому детективному трилері?  

— Я про свого героя можу розказати не багато, бо у його історії вся інтрига серіалу. Але до нього я ставлюсь з любов’ю і острахом. Його звати Павлов, і він підозрюється у вбивствах жінок. Він міг потрапити за грати, але безпринципний адвокат Волков за великі гроші його виправдав. Одразу після засідання дружина Волкова стає черговою жертвою маніяка. І починається гра, в якій колишній клієнт адвоката стає його головним ворогом.

— Чим Вас зачепив проект?

— По-перше, я ніколи реально не грав маніяків, хоча кастинг-директори не раз казали, що мені потрібно зіграти вбивцю та злочинця. Тому я хотів випробувати себе – зможу чи ні. По-друге, мене захопив сценарій і роль. Зацікавило те, як сценаристи обіграли знаряддя вбивства, адже саме воно допомагає маніякові уникнути покарання. І ще я дуже хотів попрацювати з Денисом Тарасовим, він незвичайний режисер, у нього є своє бачення, з ним можна співпрацювати, вести діалог.

— Привідкрийте секрет, чим так особливе знаряддя вбивства у серіалі?

— Це головна таємниця серіалу, тому не можу розповісти. Думаю, глядачів шокує фінал. Але скажу, що воно схоже на те, чим вбили Білого ходака з «Гри престолів», або у ходака це було (усміхається)

— Можете згадати найважчий знімальний день на проекті?

— Напевно, це був день, коли ми знімали вбивство однієї з жертв. Ця сцена мала відбуватися вночі, тому ми чекали допізна. Це один із найдовших і найважчих днів на проекті, було багато переїздів, довге очікування і холод.

ДЛЯ АКТОРА НЕМАЄ НІЧОГО СКЛАДНОГО

— Якби не акторство, чим би Ви могли займатися?

— Багато, куди я міг і хотів піти, якби не акторство. Журналістика, поліція, спорт або танці. Хотів співати у хорі, бути вчителем молодших класів або хліборобом.

 — Як Ви думаєте, яка Ваша найсильніша робота?  

— Найсильніша? Як? Я правда не можу сказати, яка сильніша чи яка слабша. Вони всі різні. Знаковою можу назвати «Межу» Петера Беб’яка, повний метр.

— Чому саме ця знакова?

— Тому що це був повний метр, його робила Україна і Словаччина. Це був для мене перший досвід у закордонному фільмі, де є дві сторони як в кіно, так і в житті,  коли створювався проект. Я вперше грав на словацькій. І там дуже круті актори. А ще фільм знімав закордонний режисер Петтер, і для мене це було якось по-новому і по-особливому легко.

— Спеціально для «Межи» Ви вчили словацьку, для «Крут» – грі на гітарі. Складно було?

— Нічого складного немає. Ми, актори, маємо все робити. Якщо ти хочеш зніматись, маєш бути готовим до нових викликів, нових навиків. Це звична справа. У «Відплаті» от довелось битися, багато стріляти. І кожного разу це скоріше цікаво, ніж складно.

— Чому ще доводилось вчитися заради ролі?

— Зараз я вчуся їздити на конях з командою професіоналів Юрчишиних і битися на шаблях з групою професіональних та дуже творчих каскадерів “STUNTALOT”. Доводилося в річку стрибати, в жінку переодягатися, скутер якось водив. На «Кіборгах» вперше стріляв з автомату.

— Вам завжди дістаються драматичні ролі. Ніколи не думали, чому?

— Так, хоча я комедійний актор! (усміхається) Мені так не вистачає комедії! Я не знаю, чому так. Хоча в театрі у мене є комедійні ролі. У житті в мені більше гумору, ніж драми. Я люблю жартувати, це просто шматок мене. Люблю і колег на майданчику підколоти, не жорстко, роблю це по-м’якому. Це частина мене, і я не можу нічого з цим зробити.

— Не боїтеся стати заручником драматичного образу?

— Таке може бути. Але знову ж таки, мене запрошують у ситкоми, комедійні серіали, отже я не актор одного амплуа.

Я – БУНТАР

— Вас можна назвати хуліганом?

— Звісно. У дитинстві я взагалі був таким драчуном, завжди бився, грубіянив, міг і погане слівце закинути. Я був таким бунтарем. Хоча таким, напевно, і залишився.

— Як відпочиваєте у вільний час? Можливо, є якісь цікаві, незвичні хобі?

— Фотографувати люблю. Співати люблю, у вільний час співав би залюбки, звісно, на сцену мені ще рано. Дивлюсь американські серіали або просто ходжу по вулиці, гуляю. Якісь лекції слухаю на телефоні, або книги на різні теми. Просто відпочиваю, як всі нормальні люди, холостяки. (усміхається)

— Що вас надихає?

— Музика, талановиті люди. Напевно, спорт надихає, бо буває так сильно не хочеться жити, а фізичні вправи звільняють голову від цих думок. Дощ, не знаю чому, але так подобається, реально надихає. Хороші книги, хоча не дуже багато читаю. Серіали якісні. Люди надихають, друзі.

 — До речі, життя знайомило вас з неймовірними людьми, наприклад, Едуард Митницький, Анатолій Ященко, Дмитро Богомазов…

— Так, мені дійсно дуже пощастило на людей. З самої школи, університету мені завжди траплялися і трапляються добрі люди, хороші і мудрі люди – це головне. Я вважаю себе щасливим, бо знаю цих людей.