Головна Інтерв'ю 2022

Героїзм з‘являється коли зазнає невдачі планування та організація. Інтерв’ю з матір’ю Іллі Самойленка з «Азова»

Ілля Самойленко – офіцер управління розвідки, боєць полку “Азов” зараз перебуває на оточеному заводі “Азовсталь”. Раніше він провів пресконференцію і розповів всьому світу про ситуацію на “Азовсталі”. Також на пресконференції азовці поставили під сумнів ефективність західних санкцій проти РФ та заявили, що влада саботувала підготовку міста до належної оборони.

#Букви

Мати Іллі Самойленка розповіла #Буквам про мотивацію Іллі піти вдруге на війну, спростувала звинувачення у фашизмі та нацизмі, які часто закидає пропаганда, та про те, що вже протягом кількох років негативний вплив на моральний дух бійців містять спроби зазирнути  в очі путіну, відведення військ, заборона стріляти у відповідь, зупинка розвитку війська.

Чому Ілля пішов на війну вперше?

З дитинства (десь з 10 років) він з молодшим братом цікавився військовою історією.

Я працюю в кіно, одного разу я принесла додому чорновий монтаж фільму. Це були перші спроби робити кіно в Україні, здається, це був 2007 рік. 4-серійний серіал вони розібрали, написали величезну кількість зауважень, починаючи від неуважності гримерів, що нанесли рану не на ту ногу, в яку влучили у попередньому кадрі, і закінчуючи відстеженням всіх елементів військового одягу, всіх видів зброї, коли вона застосовувалася і чи було це можливо на той час. Плюс комп’ютерні ігри, переважна більшість з яких були військові стратегії.

Вже у дорослому віці, з початком війни у 2014 році, з кількома друзями вчився тактичній медицині, військовій справі при благодійному фонді, який займався підготовкою медичного персоналу для передової. Потім ходили до тренувального табора “Азова”. Там навчилися добре  стріляти.

Рівень обізнаності сина у такмеді такий, що коли Іллю було поранено, він керував наданням допомоги собі. Особисто керував евакуацією, підказував, що треба робити, щоб він вижив.

Рік провчився в університеті, і після цього все-таки вирішив піти на війну. Йшов не питаючи, але і зупинити я б його не змогла.

Де його поранили?

Я деталей не знаю. Ілля сам не любить розповідати. Він не прагне зайвої уваги, не прагне когось розчулити. Про всі їх бойові виходи я дізнавалася від його друзів постфактум. Не знала, що саме він робить, і де. Можливо, є сини, які про це розказують, але мій ніколи не вважав за потрібне.

У 2017 му Ілля був офіційно у складі “Азова”? 

Так, звичайно. Поранення сталося під час бойового виходу. Він підірвався на власному заряді, коли поруч стався приліт. Заряд у руці. Вдалося вижити завдяки екіпіровці та правильним діям відповідно до техніки безпеки.

Після цього він рік проходив реабілітацію, було також багато виснажливої бюрократичної тяганини.

Потім повернувся у підрозділ, займався штабною роботою.

Керівні, навчальні функції – це все він виконував.

Знову навчився дуже влучно стріляти (Ілля втратив око та руку – ред.), хоча це парадоксально для організму, складніше. Стріляючи з правої руки він цілився лівим оком, але він здолав ці незручності.

Займався всім, чим міг: був зброярем, завідував навчаннями.

Як саме він в “Азові” опинився? 

Спілкувався з людьми, які знали цю справу і розбиралися що до чого. Я думаю, що вони просто відвідали один раз навчальний табір“  і Азова” їм там, вочевидь, сподобалось.

Ілля сказав мені, що це підрозділ, який береже людське життя та має ідейність. Раніше репутація у ЗСУ була не надто добра, через застарілу систему функціонування, що не дуже допомагала в умовах сучасної війни впоратися з поставленими військовими завданнями. Натомість в Азові ця система побудована за сучасними зразками, менше забюрократизована, більше орієнтована на ініціативу рядових бійців і молодшого командирського складу.

Чи цікавився Ілля ідеологією фашизму, нацизму?

Ніколи. Його більше захоплювала історія воєн, Друга світова і новітня історія.

Молодший син в мене спец по Першій світовій, а Ілля — по Другій. Знали всі види бойових машин, боєприпасів, вогнепальної зброї тощо. Але це скоріше був дитячий вид захоплення. А те, що стосується якоїсь нацистської ідеології – то цього ніколи не було.

В “Азові” близько не було того, в чому їх звинувачували. Жодного фашизму, нацизму, нічого подібного. І через те, що недобросовісні чи куплені журналісти розганяли цю історію, і досі символіка “Азова” є подразником для Facebook. Якщо публікувати їх логотип – Facebook видалить цей пост. Якісь ЗМІ вже спокійно реагують, а якісь ні.

Взяли та знищили репутацію військового підрозділу. Мотивованого та професійного. Їм вставляли палки в колеса, через що в них падала мотивація.

Коли 24 лютого почалося повномасштабне вторгнення, чи був Ілля тоді в складі “Азова”?

Ні, він не був в складі “Азова”, він повернувся зі служби десь за пів року до цих подій, і почав будувати бізнес. Але коли “Азов” почав готуватися до повномасштабного вторгнення, я так розумію, що Іллю покликали, і 19-20 числа він поїхав до Маріуполя, і там залишився.

19-20 якого місяця? 

Лютого.

Тобто ще заздалегідь.

Так.

Ви кажете, що почав будувати бізнес-кар’єру. Чим він займався?

Онлайн-продажами в міжнародній компанії. Вони на нього чекають. Місце збережене, заробітна плата також. Він допрацювався до якогось певного рівня, йому сподобалося і він мав розвиток та перспективи підвищення

Звідки в Іллі така добра англійська?

Перше – комп’ютерні ігри, друге – піврічна робота в складі міжнародної компанії, а третє – лінгвістичний талант. Навчався в школі, школа була добра, де досить добре викладається англійська. Але я не багато знаю людей, які після школи володіють англійською так, як він.

Ви зараз з ним на зв’язку, він каже що не вірить, що вони зможуть звідти вийти. Так? 

Так, ми постійно на зв’язку. І так, він каже що вийти їм майже неможливо.

У політичний чи дипломатичний шлях він не вірить, наскільки мені відомо.

Вони сподіваються, що за допомогою міжнародного розголосу їм вдасться когось до чогось схилити з-поміж тих, хто може впливати на ці процеси.

Коли вони зрозуміли що обіцяної всі ці місяці допомоги немає, тоді вийшли на цю пресконференцію.

Лише тоді пішли петиції,  почалися зусилля з інформування міжнародної спільноти силами громадянського суспільства. Ілля почав давати інтерв’ю тижні два тому.

Я думаю, що до Папи Римського саме за тим і поїхали. Родини наших хлопців шукають розголосу, бо інакше їх не врятувати.

Це один з найбільш ефективних підрозділів у всьому українському війську, за час оборони Маріуполя, в надскладних умовах повної облоги вони завдали  ворогові 10 відсотків  загальних втрат, починаючи з 24 лютого…

Пам’ятаю настрій Іллі перед виходом зі служби. Він сказав, що люди так і не розуміють, що ми живемо на пороховій бочці, і в будь-який момент може початися війна.

Ілля певний час займався рекрутингом в “Азов”, їздив регіонами в пошуках кандидатів.

Казав: “Охочих бігати з автоматом вистачає, але тих, хто розуміє військову справу і може ефективно командувати – дуже мало”. Він писав що ми, як країна, втратили час, бо зовсім не готувалися, і займалися чим завгодно, тільки не підготовкою до війни.

Коли він це писав?

Писав зовсім недавно у власному Телеграм-каналі, але сказав він про це давно.

Так, всі думали що війна десь далеко 

Так, і це найбільше нарікання — летаргічний сон суспільства, що не хотіло помічати війну.  Для військових, що склали присягу народу України було важливо повернути її втрачену цілісність. Вони готові були битися і не підтримували спроб зазирнути в очі путіну. Відведення військ, заборона стріляти у відповідь, зупинка розвитку війська — це все негативно впливало на моральний стан бійців.

Вони це обурення не висловлювали публічно, але воно було.

Героїзм з‘являється, коли зазнає невдачі планування та організація каже Ілля. Саме в такій ситуації зараз азовці на Азовсталі.

Раніше Дар‘я Цикунова —  дівчина захисника Маріуполя Іллі Самойленка в  інтерв’ю #Буквам розповіла, що ніхто з української чи світової влади не намагався зв’язатися з жінками та матерями воїнів на Азовсталі.

“Ніхто з нами на зв’язок не виходить і дехто навіть ігнорує особисті звернення”. –

Дар’я висловила думку, що відбувається “привласнення заслуг “Азова” та інших комбатантів”, адже віцепрем’єр-міністерка Ірина Верещук та президент України Володимир Зеленський називають евакуацію цивільних з Азовсталі своїм здобутком.

“Пишуть про героїчне врятування цивільних, що ось “ми, це ми”, але насправді цим займалися наші бійці, цим займалися безпосередньо військові, які там перебувають, як мені відомо. Головна заслуга у цьому все ж таки пана Прокопенка, а не пані Верещук.”

Водночас Дар’я вдячна за підтримку українським зіркам і простим українцям.

“Азов — це блискучі військові, які виконують неймовірні завдання зараз і ми маємо виконати неймовірне завдання заради них, тобто організувати для них екстракцію, чим ми зараз займаємося”

Субота, 14 травня 2022, 16:12

#Букви

Джерело

<<Дружина бійця «АЗОВ»: «Не хочу навіть думати, що більше не побачу чоловіка» // «РОЗМОВА»
>>Інтерв’ю з Кіртом з циклу фільмів “Фортеця Маріуполь”.