Наче мертве, розстріляне ворогом місто… Але воно ще живе. Там дихають люди – голодні, в підвалах догораючих будинків. Їх серця ще б’ються під завалами з надією на порятунок. Наш Маріуполь продовжує відчувати біль від авіабомб і пронизуючої артилерії. Він все ще живий організм, який чекає на порятунок…
АЗОВ – Маріуполь
