Арсен Дмитрик – боєць “Азову”, який пережив “Азовсталь” і був неподалік епіцентру вибуху в Оленівці. Полон, поранення, смерть побратимів. Втім, Арсен життєствердний. Ця його риса має стати прикладом для нас усіх (так-так вимкнення світла, то ще те зло, але давайте з цією журбою не перегинати). Одним словом енджой, як то кажуть історіями майора полку “Азов”. Не тільки про героїчні та страшні моменти цієї війни. Але й про те, як Степан Гіга лякав росіян на “Азовсталі”, про “Карпати”, Редіса та книгу з молодим Януковичем, яку хотів пронести з собою в полон. І, головне, пам’ятаймо за наших воїнів, які все ще перебувають в полоні у руках йбнх пдр з гнойокраю. Арсене, мені було за честь! Дякую усім, хто захищає нашу батьківщину.
LAVRIN
